9-й класс

Урок № 17

Тема. Кінематограф

          Поняття:

Екранні мистецтва — сфера художньо-суспільної діяльності, позначена різноманітними способами відтворення рухомого зображення через різні засоби його проекції на екран. Існують різни види екранного мистецтва: кінематограф, телебачення, відео, комп'ютерні технологи.

Кінематограф — вид мистецтва, твори якого створюються за допомогою кінознімання реальних, спеціально інсценованих або відтворених засобами анімації подій.

Кадр — один з багатьох фотографічних зображень у кінофільмі (в мультфільмі — один з малюнків). Звичайно одна секунда кінофільму містить 24 кадри.

Монтаж (фр. montage) — творчий і технічний процес в кінематографі, на телебаченні або звукозаписних студіях, що дозволяє в результаті з'єднання окремих фрагментів вихідних записів отримати єдиний, композиційний цілий твір.

Багато, що дарує нам мистецтво,

не в тому, чого ми від нього навчаємося,

а в тому, якими ми завдяки йому стаємо.

Оскар Уайльд, англійський письменник і драматург

         - Яке місце у вашому житті займають телебачення, комп'ютер, кінофільми? Чому?

         - Що таке кінематограф та хто його винайшов?

На ці та інші питання ми спробуємо знайти відповіді на сьогоднішньому уроці. Тема якого «Кінематограф: цілісність зображення і звуку».

1. Історія створення кінематографу

Однією з характерних рис культури XXI ст. є розширення сфер її впливу на людину через засоби масової комунікації, насамперед такі, як кінематограф, телебачення, Інтернет, які є продуктами науково-технічної революції. Потужний вплив екранних мистецтв на розвиток культури, їхнє значення в активізації обміну художньою інформацією важко переоцінити. Екранні мистецтва є шляхом до свідомості та емоційної сфери глядача.

Базисом для створення перших кінофільмів, звісно, була фотографія — чітка нерухома фіксація того чи іншого зображення. Не вдаючись у подробиці, можна просто відмітити, що перші стрічки були зняті саме за принципом "швидкого фото", що нагадувало швидше рухомі картинки, аніж сьогоднішні, ідентичні реальним, сюжети.

Першим технологічним екранним мистецтвом став кінематограф, який виник наприкінці XIX ст. Закономірність появи кінематографа підтверджується тим, що його було винайдено майже одночасно в різних країнах.

Саме брати Люм’єри в 1895 році запатентували кінематограф, котрий, на відміну від кінетоскопа Томаса Едісона, дозволяв одночасний перегляд стрічок великою аудиторією. Вони винайшли навіть трюки й рімейки, тож можна сказати, що брати Люм’єри — родоначальники не лише кінематографа, а й загалом мистецтва зйомки.

Кінетоскоп Едісона — апарат, у який можна було кинути монетку та проглянути невелику послідовність рухомих зображень.

Брати Люм’єри почали думати, як створити такий апарат, і в березні 1895 року організували в Парижі виставку. На цій виставці вони показували лише сам прилад. Та потім подумали: «Для чого показувати саму машину? Треба показати, як вона використовується. Відповідно, потрібно зняти фільм». (Один із фільмів — «Вихід робочих із фабрики Люм'єрів», який вони зняли за тиждень десь поміж 15 та 20 березня). Зйомка цього фільму була продиктована більше науковим підходом до справи, та пізніше вони почали знімати нові фільми, бо їм сподобалося працювати з цим апаратом. На другій демонстрації для членів фотографічного конгресу 1 червня цього ж року було показано ще 7 фільмів, зокрема «Сніданок дитини» та «Политий поливальник».

І 28 грудня 1895 року в Парижі вони організували перший публічний показ Cinématographe. Програма була та ж сама, що й для членів фотографічного конгресу. Її продемонстрували в індійському салоні «Гран кафе» на Бульварі Капуцинок. Цей показ мав шалений успіх, і дату 28 грудня 1895 року відтоді прийнято вважати днем народження кіно. Вперше люди зібралися разом і переживали ті емоції, які показували їм з екрана.

Продовжувачем справи братів Люм’єр був Жорж Мельєс, який першим став знімати фільми за сценаріями.

Таким чином, мистецтво кіно зобов’язане діяльності братів Люм’єр та Жоржа Мельєса. Це документальність (фотографічність, правда життя) та театральність (акторська та режисерська майстерність).

Кінематограф – це синтетичний вид мистецтва. В ньому поєднано естетичні властивості літератури, театру, образотворчого мистецтва, фотографії, музики, досягнення оптики, механіки, хімії, фізіології, комп'ютерної техніки. Секрет популярності кінематографа полягає у властивому тільки йому розмаїтті виражальних засобів. Проте вихідним структурним елементом кіно є кадр. Художній образ виникає завдяки руху від кадру до кадру. Під час монтажу кадрів створюється своєрідний ритм, що формує художню атмосферу фільму.

Для допитливих

Перші короткометражні фільми (довжина кінострічок 15—20 м, тривалість демонстрації приблизно 1,5 хв.) з'явилися у Франції і були документальними. Невелика довжина кінострічок була обумовлена технічною недосконалістю кіноапаратури. Однак вже у 1900 р. їхня тривалість збільшилася до 200—300 м, а тривалість демонстрації становила 15—20 хвилин.

2. Епоха «Німого» кіно

Спочатку кінофільми були чорно-білими та німими. Щоб створити виразні образи, акторам того часу доводилося передавати свої думки, настрої та почуття через жести та міміку. Видатний актор, геніальний мім Чарлі Чаплін розповідав мовою німого кіно не тільки смішні історії, а й історії про сумну участь людини, яка була змушена жити у світі, де панували несправедливість і зло.

Кінофільм супроводжувався «живою» музикою. Музикантів, які грали на фортепіано мелодії під час сеансу, називали таперами. Музика кі­нофільмів того часу — це не простий супровід до того, що відбувається на екрані, а створення настрою у глядачів, ілюстрація змісту подій, відо­браження емоцій, пристрастей акторів.  

Велику аудиторію збирали кінотеатри, де демонстрували фільми за участю видатних акторів німого кіно Чарлі Чапліна, Макса Ліндера, Віри Холодної.

Ча́рлі Ча́плін (повне ім'я сер Чарлз Спенсер Чаплін , 1889 - 1977) — легендарний англійський та американський кіноактор і кінорежисер першої половини XX століття. Визнаний одним із найкращих коміків в історії світового кіно, тричі нагороджений премією «Оскар».

Він грав ролі, писав сценарії, продюсував власні фільми. Чаплін був одним із класиків ери німого кіно.

Ві́ра Васи́лівна Холо́дна (1893 – 1919) – видатна кіноакторка Російської імперії українського походження епохи німого кіно. Знімалася здебільшого у таких жанрах, як драма, мелодрама та короткометражне кіно та під керівництвом режисерів Євгена Бауера, Петра Чардиніна тощо.

Уславилася у фільмах: «Пісня тріумфуючого кохання» (1915), «Міражі» (1915), «Життя за життя» (1916), «Забудь про камін…» (1917) та багатьох ін.

Перший колір у кінематографі з'явився в 1925 р. у декількох епізодах фільму «Привид опери». Але лише 1935 рік вважається роком появи кольорового кіно — це фільм американського режисера Р. Мамуляна «Беккі Шарп».

3. Видатні кінорежисери світу

Одним із перших видатних кінорежисерів вважається американський режисер Девід Гріффіт. Сучасники називали його «Шекспіром екрану» та «батьком технік кінозйомки». Він використовував крупний і дуже дальній плани для підсилення виразності образу, знімав камерою в русі, розробив принципи кіномонтажу тощо. Його фільми «Народження нації» (1915 р.) та «Нетерпимість» (1916 р.) вважалися найкращими кінострічками того часу.

Федеріко Фелліні — видатний італійський кінорежисер, володар п'яти премій «Оскар». Вершиною творчості кінорежисера став фільм 1960 року «Солодке життя». Картина отримала «Золоту пальмову гілку» на фестивалі в Каннах і мала значний вплив на кінематографістів усього світу. У цьому фільмі чудову акторську гру показав Марчелло Мастроянні.

4. Український кінематограф

Україна теж має свого винахідника апаратури, що давала можливість проектувати рухоме зображення на екран. Ним був Йосиф Тимченко, який продемонстрував свій винахід у січні 1894 року. 30 вересня 1896 р. харківським професійним фотографом Альфредом Федецьким були зроблені перші аматорські кінозйомки (перший фільм в Україні). Тоді фотограф відтворив на плівці момент перенесення чудотворної ікони Божої Матері з Кур’язького монастиря до харківського Покровського монастиря, а 2 грудня того ж року цей хронікальний сюжет публічно продемонстрували в Харківському оперному театрі.

10 вересня — день народження видатного українського кінорежисера і кінодраматурга Олександра Довженка — святкується в Україні як День кіно.

Перший серйозний успіх до О. Довженка як режисера, прийшов у 1929 році після виходу на екрани фільму «Звенигора». Велетенська поетична фреска, що охоплює дві тисячі років-буття, може бути зрозумілою тільки тим, хто знайомий з історією України.

Фільм «Земля» — це перший значний за силою поєднання ідеї, змісту і поетичної форми твір. У кіно нікому раніше не вдавалося таке рішення великої соціальної теми. О. Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від досі зображуваного. Це світогляд нації хліборобської, в якій спокійна гідність зумовлена її способом життя. У 1958 р. на Всесвітній виставці в Брюсселі (Бельгія) 117 видатних критиків і кінознавців із 26 країн світу визначили фільм «Земля» одним із 12 найкращих картин усіх часів.

 Домашнє завдання

1. Перегляньте один із фільмів німого кіно. Зверніть увагу на гру акторів. Які засоби виразності вони застосовували для реалістичності й зрозумілості втілюваного образу? Схарактеризуйте музичний супровід фільму.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

Література:

1. Гайдамака О.В.      Мистецтво: підруч. для 9-го кл. загальноосвіт. навч. закладів /О.В. Гайдамака. – Київ: Генеза, 2017. – 168 с.

2. Назаренко Н.В.       Мистецтво: підруч. для 9-го кл. загальноосвіт. навч. закл./Н.В. Назаренко, Н.В.Чєн,  Д.О. Севастьянова, М.М. Мерзлікіна. – Харків: Оберіг, 2017. – 256 с.: іл.

3. Марія Дачковська.  Народження кінематографа: альманах братів Люм’єрів/ MediaSapiens, 3 серпня 2015 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/master_clas/narodzhennya_kinematografa_almanakh_brativ_lyumeriv/

4. Наталія Святокум. Становлення і розвиток українського кінематографу / UaModna, 12 вересня 2015 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uamodna.com/